Дрімотно...
Ще тримаюсь за думки.
У теплім молоці шматочок меду.
Мороз знадвору розмальовує шибки,
не хочеться вилазити з-під пледу.
Дрімотно.
Може так і прийде ніч.
Повисне мороком над рушниками вулиць.
А я у сон... Сповзає плед із пліч,
Мороз до шибки поцілунки тулить.
Дрімотно... Тепло... Губляться думки...
Вітри в кватирку тиснуться холодні
і зошит ковзає додолу із руки,
і я лечу до сонної безодні.
08.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2016
автор: Di Agonal