Ще б'ється лютий до вікна,
морози сиві на світанні.
Але дерева - у чеканні,
їм вже наснилася весна.
Сніданок звичний на столі:
із маслом хліб, у чашці кава
і два яйця - для рук забава.
І - досить вже сидіть в теплі.
У гості хтось приходив. Хто?
І видивлятися - даремно,
бо ж - віртуально, безіменно
заходив хтось на сайт-гніздо.
Ще пам'ятаю всі слова,
які здавались дорогими.
Але не бачу вже за ними
того живого божества.
Рядки лягають на папір,
сягає думка аж до неба.
Пишу для тебе й не для тебе.
Читай - і вір. Або не вір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634238
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2016
автор: berest