Дуже легко в темряві згубитись,
Не розібрати шляху, не туди піти.
Ба навіть об свій власний сум розбитись.
Бо хто зна, що чекать від темноти.
Так легко втратити усе, що маєш,
Бо темряві однаково, хто ти.
Отримуєш ти менше, ніж чекаєш,
Бо вона завжди знає, де спалить мости.
У темряві простіше покохати,
Бо перед світлом все занадто ясно.
Ти можеш все забрати, чи віддати,
Бо світло скоро знову згасне.
У темряві вже не потрібні маски,
Бо ти і так не бачиш, хто є хто.
Ти можеш стать героєм будь-якої казки.
Тобі перечити не зможе вже ніхто.
Бо в темряві всі ніби голі.
Ти знаєш це, хоча й не визнаєш.
Ти знову тут, ти знов на волі.
Кого із них ти зараз обіймеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634158
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2016
автор: kutorlanova