Ще восени вона була така прекрасна.
Її тендітні білі пелюстки
Були чудом природи,
Були шовком у його руці,
А сьогодні вона зів"яла
Біла троянда весни.
Сьогодні душа її відлетіла
Далеко-далеко в далі.
Більше її вже не буде.
Чуда природи і шовку в руці.
Більше ніхто не побачить
Ніжні пелюстки її.
Вдарять скрипучі морози,
Похилить головку набік
Й замерзне кров у венах
На його вікні,
А душа відлетить в небеса.
Не судилось білій троянді
Щастя пізнати в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: Окса555