«…І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…»
(Т.Шевченко)
міським
рафінованим
«аристократам»
часто доводиться вибачати
мову нечесану –
домоткану-суконну,
(… їден …акурат… шкло…) – простувату
селюків неосвічених – мами-тата
міщани-аристократи…
перед тим, як мову «бабціну» зневажати,
не зайве і пригадати,
що й нині ви «а-а́каєте з москаляли,
як пшикали і цвенькали з ляхами…»
…а неосвічене село
санскритну мову розвивало
і зберегло…
…Бог розмовляє з людьми
живими народними мовами –
Аристократами Духа
любовно-бережно унормованими
незамули́ме джерело…
слова – енергія жива:
у єдності-рідні́ –
і бабціні, і словникові,
і новоя́влені…
07.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634061
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2016
автор: Валя Савелюк