"Замолюй мої рани "
Через тебе не вірю у кохання,
Ти винен - не приходять сни вночі.
Чому ж ігнорував моє прохання?
І завжди говорив мені "мовчи "?
Ти говорив мерзотне "роздягайся ",
А інший говорив "вдягайсь тепліш."
Ти у коханні більш не присягайся,
Розкрию правду рано чи пізніш!
Як прикро, що підвів мене мій розсуд,
А твій з театру хист лиш допоміг...
Влаштую я прилюдний тобі осуд,
Аби від себе вже втекти не зміг!
Молись вночі - замолюй мої рани!
Коли на ноги встану свої знов -
Будуй з міцного каменю паркани,
Бо гра вже йтиме за моїх умов!
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: Валерія Скубій