Пошматована
І покраяна,
Поневолена,
Мов покарана.
Ор і Мезенмир
Воював-томив
Греків і хазар,
Готів і татар.
Ти під стрілами
Половецькими
Була смілою,
Молодецькою.
Хай звойована
Ти монголами,
Турком мучена –
Не засмучена.
Бита шляхтичем,
Де Дніпро тече,
Не скорилася –
Боронилася.
Шведом, литвином
Кров'ю – не вином
Була кроплена
І захоплена.
Всі сюди зійшлись:
І нацист-фашист –
Всі знущалися.
Виривалася…
Під Кремлем жила,
Мов за мурами,
Хіба раз була
Ти обдурена?
Мерла в голоді,
Мерзла в холоді,
Хоч стомилася –
Не скорилася.
Рвана-ділена –
Нерозділена,
Не розстріляна
Й знову зцілена.
В хлібне полечко
Ти залюблена
І під сонечком
Не загублена,
Україно, ти
Моя матінка,
Моя доленько,
Нене-ластівко!
26.01.13
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634042
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.01.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)