Чи варто з нуля?
Нещасливий я у коханні,
Та не смійтеся наді мною.
Може, горе оце останнє,
Застеляє світ білий імлою.
Може, скоро прийдеться злетіти
Поза морок цієї ночі.
І чи зможу тоді хотіти
Подивитися в любі очі?
Чи я зможу на мить вернутись
З тогойбіччя у світ немилий,
Аби голос її почути:
Мелодійний, дзвінкий, грайливий?
Якщо справді життя існує
За межею життя земного,
Стукіт серця її не почую,
Не побачу і личка цього…
Тож навіщо з нуля починати
Та по новому рухатись колу,
Якщо постать не зможу впізнати,
Між людьми вже не стріну ніколи?
В цім житті є для мене цінність:
Не в багатстві чи владі, чи в славі,
Вона є у цій ніжній людині,
Одночасно і сильній, і слабій.
Та, на жаль, у житті так буває,
Що над всім домінує недоля
І того, кого серце бажає,
Не пускають обставини в долю.
Не дають вчасно в світі з’явитись,
Щоб зійтись для сердечної злуки.
А як стрілись, то мусимо битись
У тенетах журби та розлуки.
Нещасливий я у коханні.
Та не смійтеся наді мною,
Бо життя догорає в чеканні,
Хоч надії за пеленою.
07.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: dovgiy