Доброго дня, шановне панство,
Та не піднімайтесь, певно тяжко.
Ні, ну ви хоч привітайтесь,
А то я бачу зовсім важко.
В мене є до вас одна промова,
Триватиме кілька хвилин.
Мені сьогодні не надавали слова,
Та я вільний громадянин.
Я прийшов відкрити очі,
На проблеми вічні:
Як живуть люди в нашій країні,
Біди тягнучи щорічні.
Можливо задасте мені питання:
«А кому проблеми ці цікаві?»
То я відповім вам: «Простому народу,
всім хто стояв на майдані».
Вам народ довірив,
Нашу рідну країну.
А ви на місці змін,
Всім наплювали в спину.
Ви кажете вже перерва,
Час йти до столови.
Та почекайте хвилину,
Є багато тем для розмови.
Після цього всього,
Виникають логічні питання:
«Що ви зробили з країною?»
На вас були великі сподівання.
«За що стояв майдан?»
«За що люди гинули?»
Та мабуть же для того
Щоб в мирі ми жили.
Пройшов рік
Від початку окупації
А що ви зробили любі мої
Щоб зберегти націю?
Ви віддайте пани-депутати
70 % своєї заробітної плати.
А ще свої дачі, машини, аванси
Щоб у народу не виникали жодні нюанси.
Може досить жити так
Шановні депутати.
Ви спробуйте прожити,
На мінімальну зарплату.
Ви спробуйте
На тисячу триста гривень
Зробити так, щоб ваша дитина,
Одіта й обута ходила.
Хотілося б побачити,
Прем’єра та президента.
З часу Януковича,
Ми не бачили такого концерта.
А от і пан президент…
Доброго дня, проходьте, прошу сідати
Дивлячись на стан в країні, можу сказати:
«Ви напевно також чекаєте від мене поради???»
Є питання до вас,
Пане президенте.
Навіщо ж ти Петя
Обманув усіх респондентів?
Навіщо обіцяв,
Свій бізнес продати.
А насправді на всіх,
Тобі було просто начхати.
Де АТО за 3 дні?
За що гинуть люди?
Напевно не для того
Щоб ти бізнес розвивав повсюди.
Ви запросили до влади грузина,
Якщо так і далі, то прийдуть,
Французи, швейцарці, австрійці,
Ну звичайно, навіщо ж нам українці?
То чому в нас люди
З вищою освітою
З червоними дипломами
Йдуть на базар - торгувати рибою?
Наш прем’єр-міністр,
З виду освідчена людина.
Але, Сєня, скільки можна,
Грабувати рідну країну?
Коли в нас буде уряд,
Як єдина система.
Щоб країну вже ніколи
Не турбувала жодна проблема.
Коли в нас буде уряд,
Який дійсно зміцнить Україну?
Щоб після всього було не соромно,
Дивитися в очі кожному громадянину.
Попрацюйте ви на совість
На благо народу
Щоб народ неначе птиця
Обрела свободу.
Я сам студент,
І виступаю за повну люстрацію,
Можливо після цього хоч
Ви заповните чесно декларацію.
Наостанок хочу сказати,
Що не потрібно зубами,
триматись за свої мандати.
Потрібно зрозуміти,
Що в країні головні люди
а не міністри та депутати.
Час спуститися з небес,
А не літати в небі на крилах.
Люди не витримають,
Прийдуть, винесуть на вилах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633873
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 06.01.2016
автор: Ivakh_V