[b]В суєту міст чи сіл та в потоки машин
повертаємось ми – просто нікуди дітись!
І спускаємось долу з неосяжних вершин,
Залишаючи серце у горах назавжди, молитись.
[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.
[/i]
[b]Хто захоче в біді залишатись один?
Хто захоче піти, заглушить поклик серця?
Та спускаємось ми з недосяжних вершин –
що ж поробиш, і боги спускались на землю…[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.
[/i]
[b]Скільки слів і надій, скільки тем і пісень
гори будять у нас й залишитися манять.
Та спускаємось ми – хто на вік, хто на день,
Неодмінно ж вернемось – це тому, що вони нас завжди лихоманять.[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
Краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.[/i]
05.01.2016
[i]* Переклад пісні В. Висоцького „Прощание с горами“ із кінофільму „Вертикаль“.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633844
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.01.2016
автор: Олександр Мачула