Годинки дві в Єрусалимі,
і шлях лежить у Бейт Лехем*.
Ми спішимо до Палестини,
дотримуючись строгих схем
проїзду.
Кожен прикордонник
озброєний, немов у бій,
та нам всміхаються: паломник –
країни основний "надій"**
Вже тридцять сім віків відоме
маленьке місто Віфлеєм –
земля Давидового Дому***,
де він родився й став царем.
Пророкував прихід Месії
пророк Міхей – в Давидів Дім,
тож доля привела Марію,
щоби дитя родити в нім.
Та непривітні були стіни
містечка з пре́дковим ім'ям...
В печері, на соломі-сіні
знайшла притулочок Сім'я.
І за пророцтвами Завіту,
родилось сонечко-маля,
майбутній наш Спаситель світу,
Ісус Христос – Його ім'я.
Пройде аж понад три століття,
зведуть тут християнський храм,
що взнає воєн лихоліття,
та вистоїть, на зло вітрам.
А ось і він... Зовсім незвичний.
Без позолот, властивих нам...
Та святістю подій величний,
намоленістю славен храм.
А скромний вигляд... Що тут вдієш?
Єленин**** спалений був храм,
котрий, узнавши про подію,
відбудував Юстиніан*****.
І ось, мов Боже повеління –
ПІВТОРИ ТИСЯЧІ РОКІВ
ТУТ БЕЗПЕРЕРВНО ЙДЕ СЛУЖІННЯ
ДО НАШИХ НИНІШНІХ ВІКІВ.
"Врата смирення"... Йдуть в поклонах
в низенький вхід (на місці брам,
щоб вороги на своїх конях
не оскверняли Божий храм).
Тут три конфесії, громади.
Свою ми легко віднайшли –
вівтар, ікони і лампади –
в молитвах шану віддали
і – в чергу, мов ріка. Стояння
на сходах у Святе Святих –
в Печеру... Тиша і мовчання,
здається, й серця стук притих.
Завмерли і душа, і подих...
стиснулась – боляче вустам
від хвилювання... Мов на сповідь
перед Ісусом... сам на сам...
*Бейт Лехем – євр. назва Вифлеєму,
(перекл. як "Дім Хліба");
**Вифлеєм живе за рахунок паломництва;
***Дім Давида – так в Біблії згадується
Вифлеєм;
****Єлена – мати царя Костянтина Великого,
за повелінням якого вона розшукала
святі місця і звела перші християнські храми.
Храм Різдва в Вифлеємі освячений
31 травня 339 р.
*****Юстініан І – візантійський імператор,
який відбудував храм Різдва, спалений
в 529 р. під час повстання самаритян.
Далі буде ч. ІІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633818
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Світлана Моренець