вимітає ранок
за поріг зірки,
наче зі столу
змітає додолу
хлібні одро́бинки –
ребром долоні...
у пучки зібрані
промені
ко́хії-віниччя -
од вікна метуть-коливаються,
у соснові ущелини ночі
сяюча
зіркова малеча
закочується-
ховається
кіт
обережно торкає лапкою
дрібну бісери́ну-зірча –
день зустріча:
перекочує-грається
05.01.2016
(кохія - на малюнку - називають
ще віничам, бо роблять із гілок
цієї красивої рослини віники
для господарських потреб)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2016
автор: Валя Савелюк