Слово солдата

Важке  життя  ,робота  вже  набридла!
І  хочеться  від  світу  далеко  схоронитись!
А  я  лежу  в  окопі  і  ніч,  і  день  на  варті,
Хочеш  я  тебе  візьму  з  собою  подивитись?

Як  засинаю  я  під  звуки  мінометів,
Як  прокидаюсь,  а  вони  не  вщухли,
Живу  і  не  набридло  поки  що  нічого,
Нічого  не  набридло!  Чуєте?  Чи  ви  оглухли?

Мені  б  ваше  життя  буденне,
Сімейні  клопоти,  роботу  хоч  якусь,
Тих  чудаків,  тих  брехунів  і  тих  підлизів,
Як  нищите  ви  Україну  я  боюсь.

Я  тут    за  своїх    побратимів  гордий,
Я  тут  і  не  жалію  ані  капельки  про  це,
Я  тут  борюсь  за  незалежність  України,
Нехай  цей  вірш  й  до  вас  щось  донесе.

Я  тут  не  за  політиків  і  президента,
Я  тут  за  тих  новонароджених  дітей,
Я  тут  бо  хочу  щоб  мене  запам’ятали,
Я  тут  бо  тут  багато  є  таких  як  я  людей.

Скажу  то  ти  живеш  іще  по-царськи,
Їж,  спиш  без  вибухів  живеш,
І  не  жалійся  що  тобі  погано,
А  будеш  я  прийду  й  зі  мною  ти  підеш!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633540
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 05.01.2016
автор: Юрій Боршош