Хризантеми морозу... Морозний кришталь...
Таємничість небесна...Така – на Різдво.
Схоже, Місяць – коштовна якась пектораль,
Обійняли ми Всесвіт з тобою удвох.
Доторкнулись до Неба молитвою душ,
Відчинилися двері незвіданих Храмів,
Ми з тобою уперше отак обіруч,
А хотілось би дуже щоб це - не востаннє.
Вже сповзають льоди із сердечних кайданів,
Дві самотності впали безликі додолу,
Просто так без угод, обіцянок і планів,
Просто так, просто так пригорнулись дві долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633456
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2016
автор: Шостацька Людмила