Сніжок рипить під чобітьми,
Посріблив стежку до нестями.
Обнявши гілочки крильми,
Покрив дерева кептарями.
Сніжинки білі мерехтять...
Із неба сиплють міріадом.
Як з казки сяйвом миготять,
Цілують плечі зорепадом.
Нехай це срібло, як женьшень,
Збере усі наші тривоги.
Теплом зігріє кожен день,
Як перли падає під ноги.
Іскриться, сонячно в душі...
Котився рій удаль гаями.
День обкурився анаші,
Під ноги сипає жменями.
Отож нехай в житті везе,
Хай щастя стукає в віконце.
І береже Бог кубельце..!
Й зимою світить завше сонце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633447
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.01.2016
автор: Дід Миколай