Чому?

Чому  вкотре  приходиш  лише  далеко  за  північ?
Сідаєш  на  кухні  навпроти  мене.
Я  заварюю  для  тебе  чай  і  мовчу.
Ти  говориш,  я  мовчу.
Ти  говориш,  я  мовчу.
Я  слухаю  тебе,  кожне  твоє  слово,
я  стараюсь  зрозуміти,
я  хочу  зрозуміти,
але  не  розумію  тебе.
я  хочу,  щоб  ти  приходив  не  лише  вночі,
я  хочу  щоб  ти  цілував  не  лише  у  груди...

Чому  вкотре  сідаєш  поруч  зімною
на  ліжко,
просиш  вимкнути  світло  і  лампу?
Чому  вкотре  починаєш  мене  цілувати?
Чому  змушуєш  так  сильно  пітніти  мою  білизну,
внизу  живота?
Чому  заходиш  на  заборонені  іншим  межі?
Чому  тебе  впускаю  я,  а  інших  ні?
Скажи  мені  як...
Як  ти  віднайшов  шлях  до  мого  серця
І  чому  я  так  довго  тобою  живу?

Я  хворію  тобою  вже  другу  пору  року.
І  ліків  від  цього  нема.
Ти  вкотре  знімаєш  з  мене  сукню,
вкотре  говориш  те,
як  сильно  тобі  подобається  моя  білизна,
але  без  неї  я  тобі  подобаюсь  більше.
без  неї  я  така  дуже  твоя.

Любов  починається  з  дружби,
коли  пертнулась  якась  така  загальна  межа.
Коли  ти  вперше  доторкнувся  до  тіла,
коли  все  відбулося,
коли  вже  не  друг,  
але  й  не  кохання  усього  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2016
автор: Іринка Свердан