Сповита мрією,
заколисана надією.
У безкраї душею вирую,
серцем кохаю, сумую.
Обманюю себе,
що буде все інакше,
вірити хочу у Життя краще.
Не боюся зіркою впасти-згоріти,
а боюся відлетіти в безсмертя,
не вимоливши у Господа милосердя.
Без біди - не кличуть,
в щасті - забувають,
тільки рідне пам'ятають,
серце ним крають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633145
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Svitlana_Belyakova