" Комусь не йдуть мої гіркі духи "
Мене зламати й досі неможливо,
Я бачу ціль і мрія ще жива.
Аби життя прожити це щасливо,
І ранка кожна в серці зажива.
Я здатна йти у сьоме коло пекла,
Щоб взяти від життя свої дари.
Щодня ведеться боротьба запекла,
Та не котитися униз гори!
Хай перешкод багато - все здоланно,
І хоч одна здолаю всі шляхи.
Комусь моє життя не притаманне,
Комусь не йдуть мої гіркі духи!
Доволі часто слухаю ваш осуд,
Сперечаюся, бо зовсім не праві.
Відсутній мабуть той здоровий розсуд,
Характер, наче в дикої трави.
Одна лиш якість гарна, чи найгірша:
За кожного лиш серденько болить.
Велике серце, помста мабуть ширша,
Бо кожен з них у полум'ї згорить.
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Валерія Скубій