Не потрібно холоду, Кай.

Я  тобі,  хлопче,  ладна  дивитись  в  очі
весь  вік
і  зверху  ще  пару  століть.
Я  тут,  обійми  і  прижми  на  мить
Я  розкажу  тобі,  як  чайник  кипить,  коли  його  переповнють  почуття  -
Його  вода.  
Я  ж  Твоя  гроза

Ти  у  спеку,  хлопче,  ладен  розтворитись  в  мені,
Як  сироп  в  воді  
на  столі
Та  зараз  уже  не  жара.
Я  гублюсь,  у  тобі  прийшла  зима?
Мені  холодно.
Налий  мені  ще  вина,  
Я  підігрію,  додам  палкі  слова
І  кориці,  й  гвоздики,  й  вогню.
Я  в  тобі  втоплю  зиму
І  піду.
Засну.

Ти  не  буди  мене,  хлопче,  а  обійми,  
я    Герда,  і  я  вже  чекаю    весни.
Не  будуй  із  льоду  свої  холоднезні  світи,
Поцілуй,  
і  так  зроби,
Щоб  в  мою  голову  більш  ні  на  секунду  не  прийшли  думки
Що  цей  холодний  Кай-
 то  справжній  ти.
Закривай  оченята..
Спи..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2016
автор: Тейсі