Усе кінчається, минає
І тільки там вгорі хтось знає
Коли й чому прийде кінець
І з терну чи з лавра вінець
Звінчує ту сумну подію,
Чи дасть омріяну надію
На безконечнеє буття
Безгрішне і без каяття...
Та кожен пронесе свій хрест
Рішаючи щоденно тест
Піти направо, вліво взяти
Чи зупинитись, постояти
Звернути погляд в вишину...
І що ж стоїть там на кону?
Матеріальне чи духовне,
Щось голосне чи невимовне?
Земля, що нам відкрила Світ,
Байдужість хто Ти? Чий Твій рід.
Безцінне щось, Fata-morgana,
А може там, може НІРВАНА?
Щоб там не було треба йти
Серце поможе віднайти
Той шлях де гратиме труба,
А незмивна, вічна ганьба...
01.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2016
автор: Олекса Терен