Веде Господь нас по життю.
Світ пізнаєм, читаєм:
І книги, й Біблію Святу,
А що із того знаєм?
Написано багато в ній:
Як жити, як молитись,
І притча про тих п’ять хлібів,
Щоб людям насититись.
Про що говорить притча ця?
Про душу треба дбати,
А не про тіло, шлунок свій, –
Бог дасть щось похапати.
Не треба жити для їди –
Інстинкти нас вбивають.
Душу пригноблюють вони –
Такі вже не літають…
Або ті розкоші земні…
За них – і смерть, і війни.
І гинуть люди, як дурні,
А могли б жити вільно.
Послання Господа ніяк
Не можуть зрозуміти.
Напевно, не настав ще час
Навчитись гідно жити.
Воюємо за рідний Край,
За пісню, рідну мову.
Звільнити душу Краю – най!
Лиш товчемось в розмовах…
Нема очільника у нас –
Господь усе те бачить.
Немає місця для Отця –
В серцях лиш гріш маячить…
Перевертні і брехуни
Давно при владі й в церкві.
В гріхах купаються вони,
Служать Мамоні, вперті…
І важко бідним віднайти
Правду Святу на світі.
Глибоко тліє віра ще:
Можливо, вдасться дітям?..
Чи дочекаються вони,
Щоб світ цей очистився?
Щоб зникли златі боввани
І Господь змилостився?
Треба іще багато літ,
Щоб змити бруд гріховний.
Ще вирве доля в матерів
Усе найбільш коштовне…
Бог забирає в Небеса
Всіх з чистою душею.
Буде страшна масакра та –
Зрівняє світ з землею…
І будуть вибрані нові,
Люблячі й чесні люди,
І буде Правда на Землі,
І нове життя буде!
Якщо колись і віднайдуть
У надрах знов боввана –
Нехай Господь їх збереже
Від зради і обману!
Нехай живе цей білий світ –
Творіння Рук Господніх!
І крізь віки вам мій привіт:
Я з вами вже сьогодні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2016
автор: палома