Тіло зводить в судомах, ніби його облили бензином
і кинули сірник прямо в серце.
Ну що ж нехай палає , так мабуть буде краще...
Для всіх.
Помилка ця занадто дорого коштувала,
безсилим розумом в клітці і втратою свободи.
А я доводила всьому світу: "Ні, він не із тих".
Легені занадто швидко деформуються
у старі клубки ниток,
які спокійно живуть в такому зручному стані.
Якщо хтось навчить його слухати менше друзів,
то людиною і доволі непоганою він таки,
скажу я вам, стане.
Готова з Господом укласти договір на щастя,
за день до цього обговорити хвилюючі пункти,
і нарешті поставити свій підпис.
Про кохання до нього я краще потім розповім,
залишу до кращих часів.
Почуття потребують розповідей, але не зараз,
і дуже стисло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2015
автор: Даринка Мрачек