А пам'ятаєте, як було колись?
Коли не мали діти інтернету
І телефони ще не в кожного взялись,
Ще слово "секс" тоді викликало сміх відвертий.
А пам'ятаєте, як ми розважались?
Як літом на дворі сиділи цілий день.
Хіба тепер в дітей буває така радість?
Тепер ця радість - комп'ютерний геймплей...
Тепер ті діти з телефоном - маси!
І ходять хваляться, авжеж...
Я телефон отримав в третім класі
Такий, що, мабуть, пережив вже сто пожеж.
Я і комп'ютер пам'ятаю перший
У класі сьомому мав десь.
А інтернет? Хіба тоді хто був інтернет залежний?
Ми були діти, хай йому грець!
Тепер ті діти - перші в інтернеті,
Мільйони в моніторах цілий день.
І, мабуть, навіть в туалеті
Сидять втупившись у екран недосипаючи ночей...
Тепер любов у них вже в першім класі,
Тепер про секс говорять, наче, з пелюшок...
Та що зі світом, що з цим часом?
Та що ж це за глобальний шок!?
Весь світ такої дивної будови,
Прогрес винищує усе...
Дитинство зараз схоже на щось небачене,
щось нове.
Насправді, ці діти не мають нічого, маючи все...
29.12.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632245
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2015
автор: Alex Storozhuk