Один із перших текстів, коли я писав просто все, що у голову приходило, тому стрічки такі "подерті", тобто не рівні.
І.
Холодно навколо,
Немає нікого.
Холодно не тому, що зима,
Холодно не через люті вітри.
Їй холодно, бо сама.
Холодно скрізь,
Холодні коридори.
Промерзло усе наскрізь,
Кожне серце закривають штори.
Ті серця сухі й холодні,
І ті ж серця поширюють полярний холод.
Живі серця, неначе камені.
Всі відчувають любовний голод.
Чому ж всі забивають на таку проблему?
Сидять самі тихенько чи посміхаються крізь сльози.
Гроші, подарунки, фальшиві усмішки не приховають душу злиденну.
Не залежно від пори року тривають морози.
Приспів:
Зірвіть свої занавіси,
Станьте хоч трохи щирішими!
Розморозьте серця, стали щоб вони теплішими!
Зміниться життя, дні стануть інакшими!
Відкрийте серця, розкрийте широко очі!
Заглядайтеся на зорі вночі,
Дивіться у височінь неба сонячного,
Відчувайте биття! Биття серця щирого!!!
ІІ.
Та хоч холоду завжди достатньо,
Ще більше ускладнює ця зима!
Цієї зими ще більше самотньо,
Не допустити б тільки, щоб душа сама жила.
Смертеносний мороз проникає в кожен закуток,
З’являється там, де не можна було чекати.
Люди скручуються в маленькі грудочки, стукає зуб об зубок,
Таких щелкунчиків можна скрізь побачити:
Дорога з дому і додому, робота і навчання, зупинки і транспорт,
Бродяги самотні, які не бажають залишатися наодинці.
Серед людей не знаходять підтримки, хтось вибере спорт.
Триматиме хтось інструмент в руках, хтось буде на синьці.
На жаль, така сумна, гірка, злісна, підступна реальність!
Станем же на порятунок одне одного,
Змінимо смуток на радість, хамство на вдячність.
В цьому немає нічого нового чи грандіозного…
Приспів:
Зірвіть свої занавіси,
Станьте хоч трохи щирішими!
Розморозьте серця, стали щоб вони теплішими!
Зміниться життя, дні стануть інакшими!
Відкрийте серця, розкрийте широко очі!
Заглядайтеся на зорі вночі,
Дивіться у височінь неба сонячного,
Відчувайте биття! Биття серця щирого!!!
ІІІ.
Зима холоду в серцях не причина,
Про це розкаже вам дитина.
Чого б це взимку нам гризти руки?
Вона не створена для скуки.
Забуваємо про це, коли дорослішаємо,
І дарма, бо так багато щастя втрачаємо.
З роботи при бажанні викроїться на дитячу забаву хвилина,
За тим дійством знімається з серця років пилина!
Холод придуманий лиш нами,
Бо безтурботні пірнають в сніг холодний з головою і ногами!
Ліків від холоду в душі навколо предостатньо, огляньтеся гарненько!
Небо ясне, білосніжний сніг, дивні статуї-дерева, бруньки на гілках,
Птах в повітрі – уже й звеселяється серденько!
А можна ще просто на мить закрити очі,
І все минає, коли згадуються роки дитячі.
І як оселиться всередині вічна весна,
Допоможіть людям, які навколо, щоб і до них прийшла вона!
Зима 2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632156
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 29.12.2015
автор: Dingo Барський