я знаю
саме Говерла
вивергнула з себе
небесний Степ
що й досі вгорі
лавиною хмар тече
я вірю
що не одне дерево
тут для тебе росте
щоб стати
струмком паперовим
з якого
на світ
виджерелюватиметься
твоя поезія
чуєш:
в жилах верлібру
тече кров
степових і гірських
вітрів
приклади вухо
до степових стежин
і відчуєш як б’ється серце
Петросу
[i]12.12.2015[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2015
автор: Олександр Букатюк