Дощ на вікні малює візерунки,
Холодних крапель експресіонізм.
З рідкого кришталю малюнки,
Стрімкий, недовговічний механізм.
Пориви вітру пензлями керують,
Мазки широкі крають полотно,
Митці шедевр свій за вікнами чарують,
Їм чхать на думку критиків, їм все одно.
Картина їхня музикою ллється,
По підвіконню тихий ля мінор.
Луною й шепотом у серці віддається,
Заповнює душі порожньої собор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632006
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2015
автор: Вадим Кравець