Проходять дні, проходять роки,
Сумують квіти на вікні.
Коли й чому, які пророки
Все напророчили мені.
Цей дім, цей сад, ці пишні трави
Цю дивну вазу на столі,
Грозу і дощ, і цю заграву
І все, що снилося мені.
Всі зустрічі мої й прощання
Всі мої радощі й жалі.
Цілунки, сльози, обіцяння
І мрій далеких «кораблі».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631581
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2015
автор: Валентина Антоненко