Хочеться пригадати,
як це - твоєю бути...
Дотиків рук жадати,
в твоїх очах тонути.
Двері закрити, штори,
щоб не впускати ранок.
Сонця бліді узори
нам не впадуть на ганок.
Як це буває гарно
під покривалом ночі.
Навіть життя - не марне,
коли вуста шепочуть
твоє ім'я з любов'ю...
голосом найріднішим.
" Я тебе...теж..." промовлю.
Світ - це святе із грішним...
Хочеться пам'ятати:
в світі є щось прекрасне.
Буду я розквітати
поки любов не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2015
автор: Богданочка