День за днем все приближає осінь,
Ночі довгі смутком огортає,
А десь там, по інший бік планети,
Ще хтось зорі, як і я, стрічає…
Ніби граючись зі мною зорі,
У пітьмі показують дорогу,
Здалеку вони такі холодні,
Та з душі знімають всю тривогу…
Ніжний промінь смуток віддаляє,
Місяць-красень ніжно колисає,
А сльозинки, що в очах з’явились
Подих вітру тихо витирає…
День за днем все приближає осінь
Та мене чомусь це не лякає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2015
автор: Галина Р