Ой, ходить Сонько попід віконце
і заглядає: чи зайшло сонце?
Сонце у небі деньок стояло
і відпочити на ніч збиралось.
А відпочити за горизонтом,
плавно по небу плаває сонце.
Як сонечко зайшло за нашу хату,
виходить Сонько собі гуляти.
Виходить Сонько з місяцем в парі:
де їм шукати зірку горами?
Зірочка рання не забарилась:
із неба синього вниз подивилась.
Униз дивилась та ще й моргала,
і Сонька нашого вона питала:
“У якій хаті мала дитина?
В неї вже скоро тиха година.”
Сонне дитятко збирається спати,
стане матуся його колихати.
“Рости здорове, моє дитятко:
нічка надворі, спить зайченятко.
Заснув ведмедик, а ще курчатко,
люленьки-люлі, спить вже дитятко...”
Картина із інтернету.
21.12.215.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630971
Рубрика: Співомовка
дата надходження 23.12.2015
автор: Светлана Борщ