...коли пробігла поміж двох
та чорна кішка,
мов розітнула простір
пишним враз хвостом!
І царапнула серце кігтиком...
Так, трішки.
Але щось в ньому перекинулось
вверх дном!
Й сидять обоє, наче діти,
по куточках...
І кожне щось своє
бундючливо сопе...
Зловіть ту кішку! Пригостіть
її шматочком
Свого нещастя, - хай у двір
собі втече.
А ви тим часом, поки ще
гуля хвостата,
так по-дорослому,
управно розтопіть
в палких обіймах злу
образоньку строкату...
( Й ту силу в щось собі
приємне оберніть!))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2015
автор: Мар’я Гафінець