Вечір. Там, вгорі, далеко від нас, стомлене сонце повільно готується до сну.
Ось воно, помалу, спускається за обрій, даруючи на прощання свій теплий погляд. Далі лягає у ліжечко із тисячі хмаринок. Одна з хмаринок - покривало, під яке воно ховає яскраві промінці. І все довкола покривається темною вуаллю.
Нехай спить. Ніхто його не потривожить до завтра. А місяць та зорі будуть пильно берегти його сон. Спи, сонечко, спи... (23.12.2015)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630814
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Світлана Крижановська