вже скільки раз
читав ці дивні вірші,
казковий світ любові і добра,
немає меж, і люди ніби інші,
а все погане - лиш дитяча гра...
вже котру ніч
злітаю поміж зорі,
а на світанку падаю в росу
в надії, що потраплю в чисте море
кохання і розплетену косу...
вже котрий день
живу одним бажанням -
утриматись від звичних слів
й щоразу забуваюсь в намаганні
спіймати думку у ліричний спів...
а потім -
ці чудові сновидіння,
немов напився я чар-зілля поміж рим,
біжу стежками у дитинство моє дивне
й прокинутись не можу разом з ним...
19.02.2011
23.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630802
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: Serg