Почуй мене...
Хто зна коли іще
Я чесно так з тобою поговорю,
Я ненавмисно... покохала... жаль...
Що не з тобою вічність я ціную.
Реальні обриси не дало нам життя,
Двоякість в усьому
Навіть в сьогоденні.
Ти знаєш, вчора дежавю було
Так ніби знаю я, яка твоя буденність...
Як ти приходиш і ключі на стіл
Кидаєш заважкі слова у ношу,
І як самотність випиває в день
По келиху твою налиту душу.
І ніч минеться... І наступить сум...
Такий не милий серцю білий ранок.
Почуй мене...
Хто зна коли іще
Ми тут зустрінемо останній наш світанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2015
автор: Lesyunya