А зорі знов чомусь сумні,
У темнім небі сяють блиском.
І місяць грає на струні,
Розсипалось роси намисто.
Підхопить тихий вітерець,
Ранкову, ніжну прохолоду.
Заквітчений впаде вінець,
Легеньким дотиком на воду.
Торкнеться хвиля берегів,
У романтичному зітханні.
І сотні, тисяч кольорів,
Знов відображаться в коханні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2015
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)