Туманом теплим пестить трави,
Луку леліє, мов дівча ,
Грудневий ранок - моложавий
Дідусь з іскринкою в очах.
І що йому межа трагічна,
Фатальне лезо хмурих дат? -
Він знає, що воскресне січнем
У переддень різдвяних свят.
Тому й хилитись не воліє
Від жаху, як у бурі бук,
А випромінює надію
На безконечність вічних букль.
Читає автор В. Сірий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630591
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.12.2015
автор: Рідний