Зітхає ніч… Шепочуться каштани…

Зітхає  ніч…  Шепочуться  каштани…
В  таємних  снах  тополі  заніміли.
Мовчать  понурі  темно-сірі  хмари,
Лиш  місяць  сліпить  своїм  світлом  білим.
І  спить  метро…  Не  чути  шум  дороги,
Накрилось  місто  ковдрою  туману.
Пройшли  години  денної  тривоги,
Настала  тиша,  що  веде  в  оману.
Та  тільки  чути,  як  гудуть  дроти,
Що  заплелись  в  заплутану  мережу.
Гойдаються  будинки  та  мости,
Колише  вітер  високу  телевежу.
Заснуло  місто  й  дуже  міцно  спить.
Воно  втомилось,  тепер  відпочиває,
Зітхає  ніч,  і  листя  шелестить  –
І  лиш  каштани  досі  розмовляють.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.12.2015
автор: Lucia