перший сніг
...земля пала в зимовім надвечір"ї
дороги замітає перший сніг
він падав на засмучене подвір"я
і байдуже йому, що я до тебе біг...
тоді я не ховався від негоди
плекав любов, до тебе, й стежку торував
щоби тебе, блакитноока зоре
я на руках, немов дитя гойдав
чекав тебе на розі, біля Храму
серед старих, роздягнених дубів
огорнутий засніженим туманом
у хороводі тьмяних ліхтарів
і знов мене обіймуть ніжні руки
і шепіт пристрасний - "я тут уже, ходім"
зникають вмить, всі сумніви і муки
і разом ми між зорями летим.
тоді для нас всього було замало
у всесвіт поринали навмання
а доля з нами в піжмурки іграла
немов руде пухнасте кошеня
та не буває щастя в цьому світі
все зникне, тількино заквилить птах
який мов смерть ховається у вітті
лишень любов не згине у віках
з-за небокраю шириться навала
до миру вже немає вороття
коли мене у військо проводжала
сказала що під серцем є дитя
кривавий бій, за долю і свободу
був не один, я витримаю все
бо я дитя стражденного народу
що горе і надію у віках несе.
вже скоро повернусь, моя кохана
сьогодня я побачив перший сніг
та не судилось, бо смертельна рана
в моєму серці, я в бою поліг.
був сніг, тоді як ми зустрілись
сльозами танув, падав до землі
і знову це сьогодні повторилось
коли я згинув в полі у ріллі.
*****************************
...лежав солдат з відкритими очима
немов живий недавно ж бо пішов
за ним лиш сумуватиме дівчина
над ним лапатий, перший сніг ішов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630190
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.12.2015
автор: Сумний Кіт