Мій янгол босоногий
Бреде між синіх вулиць,
І сонце жовтокриле
Чіпляється до вух.
Хтось витесав до крові,
До гостро-схудлих вилиць
Свою любов, мов птаху
Ховає в капелюх…
Чіпляє душу крига,
Вмирає під губами,
І плавиться планета,
І губляться зірки.
Скажи, якби не встигла
Зіткнутись головами,
Чи зважився нарешті
Ти встати і піти…
Мій янгол босоногий
Літає вище неба,
І хмари із пурпуру
Ховає в камізель…
Хтось виріс зовсім трохи -
А більше і не треба…
Мені ж достатньо кроку,
Щоб втратити усе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2015
автор: Darka Lystopad