Я падаю в простори неба,
В блакитну вись і хмар сивин.
Я падаю, лечу до себе,
Відштовхнувшись від земних глибин.
Я падаю, лечу стрілою,
Відпущена з пружної тетяви.
Я падаю лише одною,
Покинувши цей світ кривий.
Я падаю (ні, не лечу я)
Від злого шелесту вночі.
Я падаю, та тільки чую
Лише своєї сміх душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629938
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.12.2015
автор: Сафіна