Моїм подругам на згадку про наші дитячі літа, що
минули в рідній Андрушівці на Житомирщині
Мовчать у парку пишні клени,
Туман над плесом срібляний...
Біліє лиш поміж зеленим
Палац Терещенка старий...
Дівча з зеленими очима,
А он іще й іще одне:
Тримають долю за плечима,
А доля їм вінки плете...
Щебечуть підлітки-русалки,
ПЕРЛИНИ СИПЛЕ ЮНИЙ СМІХ -
І РОЗБИВАЄТЬСЯ НА СКАЛКИ
ЦЯ ТИША, ЩО ЧАРУЄ ЇХ.
ЛИШ ДОСЛУХАЮТЬСЯ ДЕРЕВА
Й ПРОЗОРІ ТІНІ З НЕБУТТЯ...
ТРЕМТИТЬ НАД ПЛЕСОМ СРІБНЕ МРЕВО,
ЯК СПОГАД ДАВНЬОГО ЖИТТЯ...
ЦІ ДЕКОРАЦІЇ ДИТИНСТВА
ІЩЕ НЕ СТЕР БЕЗЖАЛЬНО ЧАС...
А НАШІ ДНІ - ЛЕТЮЧЕ ЛИСТЯ,
ЩО РОНИТЬ ВІТЕР-ЛОВЕЛАС...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629680
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.12.2015
автор: Світла (Імашева Світлана)