Спирає подих приступ теплоти,
У грудях розливається рікою.
З тобою поруч завше б мені йти...
А що ж бо життя?.. Кишить зловтіхою.
Сіється мжичка з проклятих небес,
Палахкотить вогнем увись заграва.
Один на двох у нас з тобою хрест -
Кохання і любов - міцна застава.
Любов до роду, рідної землі,
Які любистком змалку напували.
На зорянім світанку солов’ї
І мати у дорогу проводжали.
Рухались стрілки часоплину літ,
Жало війни у серці України.
За підлість ворогам дамо привіт -
Вернете, вкладені у домовини.
18.12.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2015
автор: Валентина Ланевич