Пошукаю у снах твої очі,
Зав"яжу незаплетені долі,
І тремтячим жагучим..."поволі"
Увійду з надвечір"я у ночі...
Увійду, розриваючись навпіл,
Бо нестерпно палає і ріже,
Оте "НАЩО?"нестримне та хиже,
Розбиваючи подумки, нахил...
Розбиваючи сумнівом стежку,
На яку стану, долі скорившись,
І схилюсь,поцілунком упившись,
Вишиваючи щастя мережку.
Вишиваючи шовком, гаптую
Цілий вік наших поглядів, нишком.
Не буває любові надлишку -
Наче мантру, стіжками...карбую.
18.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2015
автор: Ліна Ланська