За обрій спрямовую погляд,
Дарма, що навколо зима,
Дарма, що за холодом спогад,
Весна ще невидна, німа.
Її теплий подих надії
Приходить в солодкому сні,
Що всі відгудуть вітровії,
Веселки розквітнуть ясні.
Про це намалюють сніжинки
Мереживний лист на вікні,
Сліди, що на білій стежинці
Розкажуть про обрій мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629385
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2015
автор: Траяна