По небу пройшла зима –
і тихо зів’яла просинь.
Востаннє зітхнула осінь,
тумани з плечей зніма.
Оголена і вродлива –
луною пішла в безодню…
з дощами напередодні… –
звичайне жіноче диво…
звичайна, як всесвіт, річ…
як вічність, що стала миттю…
…по ній третій келих вип’ю
до дна…
в Новорічну ніч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629197
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2015
автор: Циганова Наталія