Душа як вогонь.

Він  вчепився  сильними  руками  в  моє  серце  саме  тобі,  
коли  день  засинав  
під  солодким  місяцем  пізньої  осені  під  шкірою.
Річ  не  в  тім,  що  треба  змінитись  чи  стати  іншою,  
просто  мені  б  навчитись  в  краще  вірити.

Як  все  болить  в  середині  від  найменших  деталей  
які  його  нагадують,  
що  хочеться  із  цього  світу  втекти.  
Над  таким  вогнем  треба  гріти  спогади  тільки  дуже  обережно,
щоб  не  спалити  пам'ять  або  обпектись.

Нічого  в  ньому  особливого  немає,
але  це  на  перший  погляд,  
від  такого  факту  я  ще  більше  налякана.
Я  зустрічаю  таких  як  він  десятками,
але  жоден  із  них  
не  змушував  серед  ночі  захлинатись  від  болю  та  плакати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2015
автор: Даринка Мрачек