Ми так звикли бути непотрібними,
Що втрачаємо зв’язок із собі подібними.
Ми так звикли бути непоміченими,
Самотою стаємо засліпленими.
Ми так звикли бути холодними,
Що відчуваючи тепло, холонемо ми.
Ми так звикли бути байдужими,
Що нездужаємо, нездужаємо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628781
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2015
автор: Тетяна Власенко