Хто вам сказав, що не дійду до правди,
Не відстою слова й прозорості думок,
Не втримаю чеснот, не заберу свободи,
І не зніму терновий із чола вінок?
Хто вам сказав, що сили полишили,
Що духом впасти - це про мене дзвін?
Мене кати століттями глушили,
За мною мчалися собаки навздогін.
Хто вам сказав, що розум мій в туманні,
Що глузд здоровий в попіл розчинивсь?
Хто вам сказав, що кроки ці останні?
Мій силует у крові відродивсь!
Я не слабка. Ротації не буде.
Я ще в строю - незборений боєць.
Вдихаю світ я ще на повні груди,
Іще іскра жевріє від дрібниць.
Я не слабка. Ротації не буде.
Нескореність - життєвий мій девіз.
Відхилення від норми амплітуди
Не змінить мій незламний механізм.
Хто вам сказав, що Україна - це так просто?
Та я наїлась голоду сповна,
Та я напилась крові через війни,
Та я горіла криками до тла.
Хто вам сказав, що я слабка, панове?
Ліна казала: "Україна - ексклюзив.
Нема ціни на світовій арені."
Я зупиню черговий рецидив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628494
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2015
автор: несвідомий