А я чекав її і не чекав
Я вірив їй і вже не вірив
Губився в спогадах, словах
І рвав на шмаття свої мрії
Вона губилась десь у снах
Приходила й сміялась з мене
Давно забув, що значить страх
Її шукаю десь під небом
Впаду колись, розіб’юсь в прах
Та й смерть мене вже не лякає
Знайду себе в її очах
І хай земля мене приймає
09.12.2015
P.S. ніколи раніше не писала від імені чоловіка і зрозуміти звідки взялись ці рядки не можу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2015
автор: Alyana