Чи то не Кривава неділя?

«Чи    то  не    Кривава    неділя  
Вернулася  знов    до    нас?» –
Лице    моє    сполотніло,
 Коли    подивилась  «Час».
«Час» –    інф.    прогр.  5  кан.
Розпластані  на  бруківці  
Людські  тіла,  півживі  –  
Це  наші,  це  –    українці,  
Їх    голови    –  у  крові.

Бездушний  штовхає    чобіт  
Під    ребра,  а    чи    в    живіт,  
Він  знає:    за    це    –    нічого.
Суд    визначить,    хто    «праві».  

І    серце    кричало    в    грудях,  
Хотілося  вить,    кричать:
«Та    хто  ж  ви?  Чи    є    ви    люди?  
Як    можна    таке    прощать?!»

Вмикаю    канали    інші,
А    звідти  –    за    кадром  кадр    –  
Наш  сором.    Невже    є    зліша  
Іще    голова    й  рука?!

А    згодом  усі  події  
Сплелися  в    єдиний    ряд,
Як    «беркут»    вбивав    надію,  
Та    не    переміг  мирян.
 
Ще    ніч  не    пішла    ізвідси
І    місяць  щербатий    ждав…
Він  знав,  що    людей    тут    змісять,  
Потоне    в    сльозах    Майдан.

В    сльозах  молодих,  жіночих…  
Зненацька    й  він    застогнав,  
Побачивши  жах    і  очі  
Хлопчини,  як    «беркут»  гнав.

І    ніч  угорі  тремтіла,  
Почувши  запах    крові:
«Невже    важливішого    діла  
Нема?    І    що  в  голові

У  того,  хто    зміг    послати  
Сюди  цих    напівлюдей?
А    що,  коли    б  рідна    мати…  
Була    тут,  сини    Юдей?»

Та    є    ще    у  нас  герої  –
Їх  не    залякав  кийок,
Під    ночі    святим  покровом  
Одержали  і  урок.

Дарує    їм  Бог    здоров’я,
Терпінню    їх    заздрить  світ!  
Морози,  вітри – не    зломлять  –  
То    нації  кращий    цвіт!

І    їх  непохитна    віра  
Запалить  і  Крим,  і  схід,
Свідомість,  я    певна,  змінить,  
В    Європу  відкриє    вхід.

Сьогодні  ще  їх  карають,  
Та  зміниться  скоро  суть:  
Герої  не    умирають  –
Їх    дух  інші  понесуть!
11.12.2013.
Такою    була    ніч    перед    11.12.2013.

Ганна    Верес.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627859
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)